втрачати — див. утратити … Словник синонімів української мови
втрачати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
втрачати ся — чам ся, Пр. Поносити шкоду, витратитись … Словник лемківскої говірки
ґавити — (втрачати якусь нагоду, випускати з уваги), проглядати, прогледіти, проґавити, ґави (вітри) ловити, витрішки купувати (ловити), зівка давати, упустити рака з рота, проморгати … Словник синонімів української мови
еспировати — втрачати силу, закінчуватись … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
отбегати — втрачати, позбуватись … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
погасати — I а/є, недок., пога/снути, не; мин. ч. пога/с, ла, ло і пога/снув, нула, нуло; док. 1) Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
примеркати — а/є, недок., приме/ркнути і приме/ркти, кне; мин. ч. приме/рк, ла, ло; док. 1) Втрачати яскравість; тьмяніти. || Пригасати. || у сполуч. зі сл. очі, погляд. Втрачати блиск, жвавість. || Втрачати чіткі обриси, барви; затьмарюватися. || перен.… … Український тлумачний словник
розпливатися — а/юся, а/єшся, недок., розпливти/ся і рідко розплисти/ся, иву/ся, иве/шся, док. 1) Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь (про рідину). || Розріджуючись, втрачати первісну форму, вигляд. || перен. Лягати або сідати, розвалюватися … Український тлумачний словник
видихатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/дихатися, аюся, аєшся і рідко ви/дихнутися, ви/дхнутися, нуся, нешся, док. 1) Вивітрюючись, випаровуючись, втрачати запах, смак, міцність. 2) перен. Втрачати силу, слабшати. || Втрачати наснагу, енергію, здатність до… … Український тлумачний словник
вичахати — а/ю, а/єш, недок., ви/чахнути і ви/чахти, хну, хнеш, док. 1) Втрачати дещицю тепла, а потім охолоджуватися. 2) перен. Ставати пасивним, менш діяльним; втрачати запал, силу. 3) перен. Поволі втрачати сили, здоров я; хиріти … Український тлумачний словник
